Марія Журавльова

опубліковано 26 лют. 2013 р., 08:59 Людмила Виноградова   [ оновлено 21 бер. 2013 р., 06:23 ]
Нова Джей-Ді вітчизняної фантастичної прози

Фантастична творчість молодих іде своїм шляхом. Хтось поринає у фентезі, хтось цікавиться науковою фантастикою, хтось звертається до гумористичної фантазії. Стімпанк та кіберпанк завойовують розуми молоді. Здавалося б, чиста космічна фантастика поступово відходить у минуле, не так багато її залишилось і в літературі, і в кінематографі.

Але, як виявляється, про це ще рано говорити. Фантастичні світи кличуть своїх дослідників, як авторські, так і вже давно існуючі.

Фантастика і кіберпанк змішались у творчості 9-класниці Марії Журавльової, чий творчий псевдонім Mery Crane співпадає з іменем головної героїні її історій. Світи, в яких вона мандрує, це світи зоряної історії Джорджа Лукаса. Але назвати творчість Марії «фанфікшеном» важко – це повноцінні історії із авторськими персонажами і власними сюжетами, що розгортаються на тлі всесвітів «Зоряних воєн».

Марія вчиться у школі з поглибленим вивченням французької мови, любить читати і часто поринає у твори зарубіжних фантастів. Філософія фантастичного світу, «джедаїзм», близька авторові, а разом з тим вона цікавиться наукою, технікою, астрономією та новітніми розробками. Цікавим є те, що «джедаїзм» як філософія та своєрідна «релігія» у такій країні, як Великобританія, прийнятий на повних правах серед інших філософій і релігій, лише тому, що багато тисяч людей сказали про себе, що вони прийняли «джедаїзм». В Україні та Росії ця кінематографічна філософія не настільки поширена, але ось вже є люди, які використовують її засади в своїй творчості.

«Війни ссі-рууків» - це ціла серія історій про війну і мир, про військову честь і політику, про космос та істот, що живуть у ньому.

«Війни ссі-рууків. Епізод перший: Нова Джей-Ді» - це перша з низки історій про Мері Крейн, одну з останніх Джей-Ді, та початок її героїчного шляху. Ссі-рууки – раса світу «Зоряних воєн», воєнізована раса рептилій, яка у творах автора формує тло для пригод персонажів.

Ви можете ознайомитись з творчістю автора на сайтах:

http://samlib.ru/m/meri_k_m/

http://www.proza.ru/avtor/ladysith



І, в кращих традиціях першоджерела…

«Давным-давно, в далекой-предалекой Галактике под названием Большое Магелланово Облако, обитала разумная космическая сверхраса - Джей-Ди. Они были первыми поселенцами многих миров своей и соседних Галактик, их первопроходцами. За тысячи лет их наука развилась настолько, что Джей-Ди могли свободно перемещаться по всей Вселенной, не используя кораблей. Все-таки они строили корабли, очень маленькие - в них не было места даже для одного крупного зверя, такого, как теленок банта - крупного ездового животного в некоторых частях Галактики. У каждого Джей-Ди был свой деймон, обязательно подходящий под его характер. И вот на этих кораблях летали крысы, пауки, кошки, собаки, змеи, хомяки и прочие. Животное служило разведчиком и дополнительным вместилищем их души. Допустим, N нужно что-то разведать. Тогда N вселялся в свое животное, предположим, крысу, и мог свободно бегать, где ему хочется, оставаясь незамеченным. Такое существо могло читать мысли окружающих, так же, как и его хозяин, и преспокойно двигать предметы легким движением лапы (щупальца, ноги и прочего…). 

Через тысячи лет некий Патине, один из девяти сенаторов Республики Сси-Рууви, захватил власть и занял трон, взяв себе новое имя – Динозавр, и переименовав Республику в Империум. Его первым достижением стали разгром и полное уничтожение расы Джей-Ди. И именно умение вселяться в других существ спасло их. Их раса переместилась в своих любимцев во время эвакуации со своей Галактики, вскоре уничтоженной Патине-Динозавром. Но вернуться Джей-Ди уже не могли, оставшись животными навсегда, и вскоре исчезли, так как не могли существовать без деймонов, равно как и звери без них. Некоторые Джей-Ди, словно чувствуя, что их ждет, успели бежать в Галактику, принадлежащую другой доминирующей разумной космической расе - людям. Вскоре после уничтожения миров Большого Магелланового Облака сси-рууки напали на Млечный Путь. В огне новой войны были убиты почти все оставшиеся в живых последние Джей-Ди. Остался только один. Его звали Радон. Но, кроме Джей-Ди, во Вселенной существовали и их давние враги - сиглы Патине и Гусар, его ученик, - первые и последние Темные Джей-Ди. А в Галактике еще остались существа, которые даже не подозревали, что они - потомки давно забытых Джей-Ди...»