Лицар-шістдесятник Лесь Танюк

опубліковано 22 січ. 2019 р., 03:05 Державна бібліотека України для юнацтва

До 80-річчя від дня народження

Лесь Степанович Танюк (1938—2016 рр.) — відомий політичний і громадський діяч, режисер театру і кіно, народний депутат ВР кількох скликань. У 1959—1960 рр. Танюк став одним із засновників Клубу творчої молоді в Києві й був обраний його першим президентом; упродовж багатьох років очолював Національну спілку театральних діячів України; автор понад 600 публікацій на теми культури, політики, мистецтва, збірок поезій... Понад чверть століття очолював Всеукраїнське товариство «Меморіал» імені Василя Стуса, яке сам заснував ще до Незалежності України.

Лесь Степанович вів щоденники — описував кожен свій день із 16 січня 1958-го (робив записи українською, російською та німецькою мовами)! За монографію «Мар’ян Крушельницький: Школа образного перевтілення» Танюка висували на Шевченківську премію, але він її не одержав... Як режисер поставив багато вистав, зокрема «Маклена Граса», «Патетичну сонату» Миколи Куліша, «Ніж у сонці» за Драчем, «Матінку Кураж» Бертольда Брехта, «Месьє де Пурсоньяк» за Мольєром, «Принц і жебрак» за Марком Твеном та багато інших. Він був сценаристом картини «Голод-33», режисером фільму «Десята симфонія», автором серії телефільмів про Розстріляне Відродження.

Відео Документів Google


Comments