Музична душа України. Володимир Івасюк.

опубліковано 19 лют. 2019 р., 08:05 Державна бібліотека України для юнацтва

                       До 70-річчя від дня народження

    Доля відміряла дивовижному українцю всього 30 років життя. Коротким часовим проміжком талановитий композитор скористався сповна, хоча при іншому повороті подій цілком міг стати другим Миколою Лисенком. Проблема полягала лише в тому, що розвиток української музики як окремого мистецтва, а не способу вихваляння комуністичної влади, було неприпустимим.

    За 30 років життя Івасюк створив 107 пісень, також він є автором 53 інструментальних творів і музичного супроводу до кількох спектаклів. Безпосередньо перед смертю він писав музику до опери про запорозьке козацтво, партитури зникли з портфеля, знайденого біля мертвого тіла композитора. Професійний медик Івасюк добре грав на скрипці, фортепіано, віолончелі, гітарі, чудово виконував власні пісні.

    Також відомий Івасюк як талановитий живописець з цікавою манерою малювання. Він малював портрети близьких людей, автопортрети, шаржі. Можна з упевненістю сказати, що тільки передчасна смерть не дозволила належним чином розвинутися і цій грані таланту Володимира Івасюка.

    Тим часом його пісні добре відомі, вони користуються незмінною популярністю протягом багатьох десятиліть після смерті автора. Композиції «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори», «Балада про мальви» та ряд інших пісень стали воістину народними. Численні гвинтики радянського механізму, які змушували рідних і близьких Івасюка забути про нього, давно пішли в небуття, композитор і його творіння стали безсмертними.


Comments